Бібліотека

150 років з дня народження видатного українського письменника М. Ф. Чернявського


Чернявський М. Ф. народився в с. Торській Олексіївці (тепер село Октябрське Добропільського району Донецької області) Бахмутського повіту Катеринославської губернії в сім'ї священика. Згодом родина мешкала у Слов'яносербському повіті (нині Луганська область). Закінчивши початкову школу, М. Чернявський навчався у Луганській приватній, а згодом – у Бахмутській духовній школі. Після закінчення Катеринославської семінарії працював викладачем співу та музики у Бахмутській школі.
Перша збірка поезій «Пісні кохання» побачила світ у 1895 році. А вже через три роки вийшла друга збірка поета – «Донецькі сонети» (1898). Видана вона була в Бахмуті й стала чи не першою художньою книжкою, надрукованою в Донбасі. У Бахмуті М. Чернявський видав кілька збірок творів Пантелеймона Куліша, а також збірку спогадів про видатного українського письменника «Щирі сльози над могилою П. О. Куліша».
Під час роботи земським статистом у Чернігові, М. Чернявський познайомився з видатним українським письменником М. Коцюбинським, який мав благотворний вплив на становлення художньої майстерності письменника. Чернігівський період життя і творчості духовно збагатив поета, але обставини склалися так, що письменник пов'язав своє життя з Херсонщиною, куди переїхав у 1903 році і де при допомозі А. М. Грабенка одержав посаду завідувача відділом народної освіти в Губернському земстві. У 1905 році М. Чернявський підготував і видрукував альманахи «З потоку життя», «Перша ластівка», пізніше побачили світ його власні збірки поезій «Донецькі сонети», «Зорі». У 1906 році наказом губернатора його звільнено з посади за «українофільство», вбачаючи «мазепинство» в упорядкуванні і виданні альманахів, у зв’язку з чим М. Чернявського понизили по службі до помічника секретаря губернської управи, де й пропрацював письменник до 1919 року.
Товариство «Українська Хата» в Херсоні, що створене у 1917 р., стало першою легальною українською національно-культурною та політичною організацією у регіоні. З її діяльністю пов'язаний початок українського відродження на Херсонщині. Одним з натхненників національної справи і активних діячів товариства були М. Ф. Чернявський та І. М. Челюк.
У 1920 році з нагоди 25-ліття літературної діяльності М. Чернявського Херсонським кооперативним товариством «Українська друкарня» видано ювілейні видання: «Червона лілея», «Кедр Лівана», збірки поезій «Молодість», «Повість і оповідання» в 3-х книгах. У кінці 1920-х років у харківському видавництві «РУХ» вийшли 10 томів вибраних творів поета. Провідним мотивом у віршах пореволюційної доби зазвучав песимістичний настрій митця, який не зміг примиритися з придушенням національного відродження, штучним голодомором в українських селах на початку 1930-х років. Такі настрої викликали підозру у відповідних державних органів. Уперше М. Чернявського було арештовано у 1929 році за підозрами, які не підтвердились, у справі так званої Спілки Визволення України. У 1933 році Миколу Федоровича арештовано вдруге та незабаром звільнено.
Арешт 14 жовтня 1937 року став для письменника останнім. Його було звинувачено у багатьох злочинах проти радянської влади. 27 листопада 1937 року трійка НКВС по Миколаївській області прийняла ухвалу: «Чернявского Николая Федоровича расстрелять». Кривавий вирок здійснено 19 січня 1938 року в Херсоні.
Миколу Федоровича Чернявського реабілітовано у 1956 році. У 1966 році в Києві видано двотомне зібрання творів письменника. Саме на Херсонщині М. Ф. Чернявський досяг мистецької зрілості і, незважаючи на довгі роки забуття, назавжди залишився в пам’яті поколінь як талановитий поет, прозаїк, перекладач, педагог, громадський діяч.