Покарання за браконьєрство недостатньо суворе

Все, що браконьєр використовував для скоєння свого діяння, може бути конфісковано: зброя, оптика, автомобіль — не важливо, кому це все належить. Олігарх, який полює в чужих угіддях з вертольота, ризикує втратою вертольота та штрафом у 108 мільйонів євро. Обтяжуючими обставинами є регулярність браконьєрства або скоєння його з метою наживи, з порушенням правил полювання та закону про гуманне поводження з тваринами, у збройній групі. Що характерно, навіть професійне браконьєрство з метою наживи, з порушенням правил, жорстокими методами, у групі, з нелегальною зброєю — тобто стандартний випадок, є не злочином, а правопорушенням і переслідується лише за заявою потерпілого. Це яскраво характеризує ставлення суспільства та юридичної науки і практики до браконьєрства. У суспільній свідомості браконьєрство порівнюється з перелюбом: ні від кого не відірветься, а комусь навіть приємно. Це зумовлено тим, що, з одного боку, порушується лише право щось робити, а не привласнюється чужа власність. Це ж не особиста власність короля. З іншого боку, полювання, право на полювання, та й самі мисливці для городян — дещо настільки далеке, що навіть екологам складно вибивати з популістичних гасел на цю тему політичний капітал. Збиток, який завдають браконьєри, може бути суттєвим для одного мисливця, але в загальній статистиці він ледь виходить за межі статистичної похибки. Згідно з поліцейською статистикою, у 2012 році було зареєстровано 3610 випадків браконьєрства, з них 2746 — рибальського.